Реформа децентралізації, здійснювана українським урядом, сьогодні багатьма експертами оцінюється як найважливіша і найуспішніша серед усіх реформ, започаткованих після Євромайдану. Її ключова мета – кожна людина повинна жити в самодостатній і спроможній громаді. І ми це зробили – передали повноваження, ресурси, відповідальність. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр України, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. «З початком децентралізації у 2014-му році країна мала 10 998 сільських, селищних, дрібних міських громад. Сьогодні з них – 4 277 об’єдналися у 924 спроможні громади. Тобто, вже приблизно 40 відсотків об’єднано”, – заявив Геннадій Зубко. За його словами, вже в цьому році має бути завершена розробка перспективних планів, що покажуть якою буде країна після завершення об’єднання громад. Цей загальний перспективний план сформований вже на 85 відсотків території України. А отже абсолютно реальним є завдання сформувати 100 % покриття перспективними планами всієї території України до кінця цього року.
На сьогодні жодне з міст-мільйонників в Україні не внесло зміни до генеральних планів населених пунктів згідно з новими ДБН «Планування і забудова територій». І якщо до кінця 2020 року чинні геплани не будуть оновлені відповідно до цих норм, в Україні потрібно ввести мораторій на нову забудову. Про це сказав заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе в інтерв’ю Українському радіо. «Поки що це ніхто не зробив. І це також дискусія. Ми хочемо розробити мораторій: якщо міста не ввели ці зміни, вони не мають права будувати. Якщо немає змін до генплану, то, наприклад, Київ всі зміни може робити через Кабінет Міністрів України. Якщо ми беремо місто у регіонах, якщо у нього немає сучасного генерального плану відповідно до наших будівельних норм, тоді це місто повинно вийти на обласний рівень. Так ми хочемо стимулювати», – сказав Парцхаладзе.
Референдум 2014 р. дав багатьом кримчанам надію на процвітання і перетворення регіону за допомогою російських нафтодоларів у своєрідний аналог турецької Анталії. Спочатку підстави для ейфорії дійсно були. Росії з її колосальними на той час фінансовими ресурсами, у поєднанні з унікальними кліматичними особливостями Криму, було цілком під силу трансформувати «совок» в розкішний мультифункціональний курорт, розрахований не тільки на пересічного обивателя, але і на найвимогливішого туриста з країн Західної Європи. Ейфорію росіян зруйнували західні санкції, в які, як виявилося, з самого початку закладався довгостроковий ефект. Якщо на початку зникнення з прилавків магазинів голландського сиру та іспанського хамону викликало у росіян черговий сплеск патріотизму. То подальше виснаження Фонду національного добробуту, рецесія національної економіки і провал низки технологічних проектів стали все більше і більше позначатися на купівельній спроможності росіян та рейтингах Кремля.