У Хмельницькому районі 78 населених пунктів, в яких селяни утримують ВРХ. Наприкінці дев’яностих захворювання лейкоз ВРХ реєструвалось у багатьох населених пунктах району. На теперішній час завдяки копіткій праці ветеринарних фахівців району переважна більшість населених пунктів вільні від лейкозу взагалі, але є деякі села, де ще зустрічаються поодинокі виявлення, але пильність втрачати ніяк не можна. Особливо покупцям молокопродуктів треба пам’ятати, що власникам корів у яких виявили лейкоз забороняють реалізацію молока на молокопереробні підприємства та ринку району і вони намагаються реалізувати його на стихійних ринках. Лейкоз ВРХ – це хронічна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується порушенням процесу дозрівання клітинних елементів крові, злоякісним розростанням кровотворної та лімфоїдної тканин, утворенням у різних органах пухлин. Хвороба має три стадії розвитку: – інкубаційну, коли тварина вже заражена збудником, але антитіла ще не виявляються; – продромальну – з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції; – повного розвитку – після проявлення гематологічних і клінічних ознак хвороби. Лікування та специфічна профілактика на даному етапі економічно невигідні. Збудник захворювання – онкогенний РНК вірус, який паразитує у лейкоцитах, та фактори, що сприяють його патогенній дії: спадковість та імунологічна недостатність організму, дія несприятливих зовнішніх факторів. Вірус лейкозу великої рогатої худоби має спорідненість з вірусом лейкозу людини. Він, як і вірус СНІДу, блокує імунну систему людини. Джерелами інфекції є тварини, заражені вірусом лейкозу великої рогатої худоби, на всіх стадіях розвитку лейкозного процесу. Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров’ю, молозивом, молоком, навколоплідними рідинами, іншими секретами і екскретами, які містять лейкоцити. Місце локалізації вірусу лейкозу в організмі – лімфоцити. Лікування не розроблено. Імунітет не вивчений. Причинами захворювання на лейкоз у худоби є: – перетримання з року в рік та випасання в здоровому стаді лейкозних тварин в приватних господарствах селян; – безвідповідальне ставлення до свого власного здоров’я та своїх тварин у зв’язку з тим, що деякі власники щорічно ухиляються від досліджень своїх корів на лейкоз та інших хвороб, а хворих тварин під будь яким приводом намагаються залишити у власному господарстві. З метою оздоровлення великої рогатої худоби проводяться дослідження тварин весною перед вигоном на пасовище та восени перед постановкою тварин на зимово-стійловий період . Це дає можливість виявити в стаді хворих на лейкоз тварин та ізолювати їх від здорових; поетапно оздоровити , дбаючи про безпеку та здоров’я людей. Отже, основними заходами ефективного забезпечення благополуччя щодо лейкозу є: – своєчасна діагностика хвороби (особливо нових тварин, яких закупляють); – чітке знання епізоотичної ситуації щодо лейкозу в кожній череді; – негайна заміна інфікованих вірусом лейкозу тварин на здорових; – проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин; – дотримання асептики і антисептики (використання одноразових шприців) під час масових обробок тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо); – проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин та ізоляція вірусоносіїв. Інформує Хмельницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області