Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація».
Зазначена Національна стратегія розроблена на виконання Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» з метою формування умов для оздоровчої рухової активності та здорового способу життя для формування здоров'я громадян як найвищої соціальної цінності в державі.
Кабінет Міністрів до 1 липня поточного року має розробити план заходів щодо реалізації Стратегії на період до 2025 року і забезпечення підготовки та оприлюднення щороку, до 15 лютого, звіту про виконання плану у попередньому році. Обласні, Київська міська державні адміністрації щороку у місячний строк розробляють та затверджують план регіональних заходів на рік, що настає за плановим.

Президент України Петро Порошенко під час наради в Національному антикорупційному бюро наголосив на тому, що ніхто не зможе уникнути покарання за корупційні дії, якщо участь у них буде доведена.
Важливим моментом Президент назвав незалежність НАБУ від роботи інших органів. Це визначає швидкість, таємність та ефективність дій працівників Бюро. «Ніхто в країні не застрахований від того, щоб опинитися в полі зору прискіпливої уваги детективів Бюро, і жодні зв'язки не дадуть ані індульгенції, ані захисту корупціонерам», – заявив Петро Порошенко.
За словами Глави держави, в одному органі – НАБУ – сконцентровані оперативні працівники, аналітики, силові підрозділи і детективи, які об'єднують в собі всі необхідні функції для того, щоб рішуче продемонструвати і Українському народові, і всьому світові ефективність української програми боротьби з корупцією.

Президент Петро Порошенко наголошує на важливості для країни затвердження Верховною Радою змін до Конституції щодо децентралізації. «На сьогоднішній день дуже важливо країні об'єднатися для того, щоб не дати нікому зруйнувати ті процеси, які у нас йдуть», – заявив Президент, коментуючи можливості, які відкриває децентралізація, під час представлення нового голови Київської обласної державної адміністрації Максима Мельничука.
Президент висловив впевненість в тому, що конституційні зміни в частині децентралізації будуть проголосовані. «Значна і головна місія цих змін щодо децентралізації – це ключова реформа місцевого самоврядування», – наголосив він, нагадавши, що ця реформа побудована за польською моделлю із залученням найкращих фахівців з Європейського Союзу та використанням багаторічного досвіду, який існує в цих країнах.

Президент Петро Порошенко назвав історичним сьогоднішній день, коли Верховна Рада зробила перший і дуже важливий крок щодо побудови незалежної системи правосуддя, проголосувавши в першому читанні відповідні зміни до Конституції.

Рішення Парламенту Президент прокоментував на зустрічі з делегацією голів парламентів Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Фінляндії та Швеції (NB8), яка перебуває в Україні з спільним робочим візитом.

Глава держави висловив сподівання, що остаточне затвердження цього законопроекту відбудеться вже у найближчі місяці. «Це дасть можливість зробити декілька важливих кроків – зняти суддівську недоторканність, ту парасольку, яка закривала суддів від справедливого покарання за корупцію, а також забезпечити незалежну систему тестування, яка дозволить значним чином оновити суддівський корпус, зробити перезавантаження суддівської системи, але в чіткій відповідності з тими правилами і нормами, які існують в Європі», – наголосив Петро Порошенко.

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель зробить акцент на складності безпекової ситуації на Донбасі та відзначить важливість подальших дій міжнародної спільноти для примушення Росії виконати Мінські домовленості.
Перед початком зустрічі Глава держави наголосив: «Очевидно, що необхідні рішучі та послідовні кроки для забезпечення повної імплементації Мінських угод. Більше того, неможливо забезпечити імплементацію цих домовленостей лише односторонніми діями України. Отже, відданість виконанню угод Росією та бойовиками є необхідністю».
Президент відзначив, що тільки суворе дотримання Мінських угод створить сприятливі умови для прийняття складних, але необхідних політичних рішень в українському Парламенті.

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні ми вшановуємо подвиг патріотів Української Народної Республіки, які віддали життя за свободу рідної землі.

Вони є символом нескореного духу молодого покоління українців у боротьбі за власну державу.

29 січня 1918 року старшини та юнкери Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького разом із бійцями Помічного студентського куреня Січових стрільців - студентами столичних вищих навчальних закладів та гімназистами старших класів мужньо стали на шляху московсько* більшовицької орди, яка йшла на Київ.

Бій під Кругами відбувся майже одразу після проголошення незалежності Української Народної Республіки. Він затримав більшовиків лише на декілька днів. Але саме героїзм крутян значною мірою дав змогу урядові УНР вперше за понад 150 років добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

Дуже важливо, щоб Україна пам'ятала уроки, винесені з героїчного подвигу під Крутами: уроки національної єдності і створення сильної армії. Про це сказав Заступник Глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко на брифінгу, присвяченому відзначенню Дня пам'яті Героїв Крут.

Заступник Глави АПУ поінформував про заходи за участю Президента Петра Порошенка у п'ятницю, 29 січня. Так, планується традиційне покладання квітів на Аскольдовій могилі у Києві, де поховано Героїв Крут, розстріляних більшовиками взимку 1918-го. Окрім цього, Президент проведе Урок мужності в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Цей урок транслюватиметься на всі військові навчальні заклади країни.

Шановні співвітчизники!

Сьогодні Україна разом з усім цивілізованим світом вшановує жертв Голокосту - однієї з найбільших гуманітарних катастроф XX століття, масового позбавлення життя людей за національною ознакою.

Для громадян нашої держави це не просто скорботна сторінка історії. Це наш спільний біль та незагоєна рана людської пам’яті.

Життя невинно загублених людей - молодих і старих, жінок та чоловіків - було кинуто на кривавий олтар нелюдської ідеології задля задоволення імперських амбіцій режиму, метою якого було встановлення нового світового порядку на засадах тоталітаризму, мілітаризму та расизму.