У вересні 2020/21 маркетингового року Україна експортувала в країни ЄС соняшникової нерафінованої олії на 44,6 млн дол. США, що становило 21,5% від загального експорту даної продукції з України. Також країни ЄС імпортували української рафінованої олії вартістю 5,2 млн дол. США (17%). Про це повідомляє асоціація «Укроліяпром». Найбільшим імпортером української соняшникової нерафінованої олії став Китай, який закупив її на 76,3 млн дол. США (36,7% від загального експорту даної продукції з України). Найбільшим імпортером рафінованої олії стали США, придбавши її на 6,6 млн дол.США (21,5% від загального експорту даної продукції з України).
Всесвітня організація охорони здоров'я спільно з Європейським Союзом закупили та доставили в Україну 100 концентраторів кисню. Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні. Це обладнання призначене для 44 медзакладів, що лікують пацієнтів з COVID-19. Обладнання передадуть у регіональні лікарні, де найбільше постраждалих від COVID-19, зокрема у Львівську, Чернівецьку, Харківську, Івано-Франківську області, а також до Києва та Умані. Концентратори кисню були закуплені Європейським регіональним бюро ВООЗ за фінансування Європейського Союзу в рамках ініціативи «Солідарність заради здоров'я». Загальна вартість медичного обладнання складає понад 78 тис. євро. Все доставлене обладнання перевірено на відповідність стандартам якості та безпеки.
При Офісі Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної розпочала роботу група радників, які відповідають за взаємодію з бізнесом в процесі оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Віцепрем’єрка закликала представників українського бізнесу та бізнес-асоціацій надсилати предметні пропозиції, аналітичні дані та правову аргументацію для того, аби їхні потреби та очікування від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС були максимально враховані. Усі пропозиції, які надходитимуть до Офісу, будуть ретельно опрацьовані та враховані в подальших перемовинах щодо оновлення Угоди про асоціацію.
25 червня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. Мета – налагодити інформування та комунікацію з українським суспільством про можливості та перспективи, які відкриває для громадян Угода про асоціацію Україна-ЄС, на прикладі ключових пріоритетів та реформ. «Європейська інтеграція України – це, передусім, про спільні цінності. Серед них – кращі умови для життя громадян в Україні, більше демократії, сильніша економіка, краща медицина та соціальна підтримка. Цей процес потребує підтримки громадян в усіх куточках нашої країни, але передусім – розуміння про те, як і коли ми плануємо робити кожен наступний крок і в чому полягатиме його реальний результат, – коментує рішення Уряду Ольга Стефанішина і додає: – Ми розуміємо, що потрібно пояснити на практиці, як інтеграція до ЄС допоможе українцям втілювати свої плани та мрії, мати кращі можливості для життя, навчання та самореалізації. Для цього важливий постійний і системний діалог, щоб показувати реальний зв’язок між реформами, виконанням Угоди про асоціацію та позитивними змінами в житті громадян».
За 2019 рік Україна посіла 2 місце зі 123 країн за обсягами експорту органічної продукції до ЄС, піднявшись на дві сходинки порівняно з 2018 роком. Про це свідчать дані звіту Європейської Комісії «Імпорт органічних агропродовольчих товарів в ЄС: ключові зрушення в 2019 році». У 2019 році український імпорт органічної агропродукції до ЄС збільшився на 27,1% і становив 337 856 тонн продукції порівняно з 265 817 тоннами в 2018 році.
У 2019 році експорт українських товарів в країни ЄС зріс на 3%, а послуг – на 7,7%. Загалом за експорт товарів і послуг в країни ЄС Україна отримала понад 25 млрд дол. США: 20 млрд 752 млн дол США – за товари та 4 млрд 288 млн дол США – за послуги. Про це повідомляє Державна служба статистики України. У 2019 році найбільшу частку коштів за експорт товарів Україна отримала від країн Євросоюзу – 41,5%. Частка експорту послуг до країн ЄС – 28,1%. "Постійне зростання експорту українських товарів на ринки ЄС – це знак якості. Україна входить в трійку найпотужніших експортерів сільськогосподарської продукції для країн Євросоюзу. Наша мета – суттєво збільшити експорт до ЄС і промислових товарів. Промисловий безвіз, над яким ми зараз працюємо з Євросоюзом, значно зміцнить українські позиції”, – заявив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, перебуваючи у Брюсселі у складі урядової делегації, підписав Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування програми "Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні”. З боку Європейської комісії Угоду підписали Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї та керівник Групи підтримки України в Європейській комісії Пітер Вагнер. Угода дозволить Україні залучити допомогу Європейського Союзу для створення більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектору, орієнтованого на розвиток малих і середніх фермерських господарств та підприємств. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 26 млн євро.
З 2021 року починає працювати Європейська інформаційна система авторизації подорожей (ETIAS). Ця система діятиме для громадян усіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду на територію Євросоюзу і в жодному разі не є аналогом візової системи. З 2021 року ці зміни стосуватимуться не тільки України, але й, наприклад, громадян Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії. Перед поїздкою до держав-членів Європейського Союзу українцям, як і громадянам інших країн, які мають безвіз з ЄС, необхідно буде отримати попередній дозвіл. Заявку можна буде подати онлайн, а видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин. За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро, а для людей віком до 18 та після 70 років ця послуга буде безкоштовною. Термін дії авторизації – три роки або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.
У 2019 році Україна повністю виконала своє «домашнє завдання» щодо зняття технічних бар’єрів у торгівлі та – частково – у секторі державних закупівель. Про це йдеться у звіті "Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС”. У 2019 році Україна виконала умови для запуску так званого промислового безвізу – ухвалені усі необхідні закони для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA). Ця угода відкриє доступ українським товарам на ринок ЄС. Торгувати стане легше, а імідж вітчизняної продукції зросте. У 2020 році Україну має відвідати оціночна місія ЄС. На основі її висновків будуть прийматись подальші рішення щодо підписання Угоди АСАА.
За 10 місяців цього року експорт товарів в країни ЄС досяг $17,4 млрд. Це на 6,1% більше ніж в аналогічному періоді 2018 року. Найбільше українських товарів експортували у Польщу ($2,8 млрд), Італію ($2,04 млрд), Німеччину ($2,03 млрд), Нідерланди ($1,5 млрд) та Угорщину ($1,3 млрд). Частка ЄС у структурі українського експорту склала 41,9%, в структурі імпорту – 41,2%. Водночас продажі українських товарів до РФ продовжують скорочуватись, наразі їхній обсяг знизився на 9,7% і склав $2,7 млрд.
Кабінет Міністрів України на своєму першому «євроінтеграційному» засіданні відкрив для громадськості доступ до «Пульсу Угоди» (http://pulse.eu-ua.org) – онлайн-системи моніторингу реалізації Плану заходів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. «Сьогодні ми відкриваємо систему «Пульс Угоди». Те, що не могли зробити до цього з 2017 року. Що таке «Пульс Угоди»? Три роки тому за кошти наших європейських партнерів було розроблено інформаційну систему моніторингу реалізації Плану заходів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Це про відкритість та прозорість, що ще раз підтверджує філософію відкритості нашої команди. Ми прагнемо бути максимально відкритими перед громадянами, бізнесом та іноземними партнерами, тож готові до конструктивної критики, будемо слухати та працювати», – сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.