У межах візиту до Великої Британії Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Прем’єр-міністром Сполученого Королівства Ріші Сунаком.

Глава держави висловив подяку британському народу та особисто Ріші Сунаку за всебічну підтримку України в протидії російській агресії. Він наголосив, що Сполучене Королівство є нашим надійним партнером і другом, який став одним зі світових лідерів у допомозі Українській державі.

«Дякую за зусилля щодо зміцнення обороноздатності України, за надану гуманітарну та фінансову допомогу після початку повномасштабної агресії, за підтримку українців, які вимушено покинули свої домівки через російську війну», – сказав Володимир Зеленський.

Президент поінформував Прем’єр-міністра Великої Британії про ситуацію на фронті та ключові потреби Збройних Сил в озброєнні та військовій техніці. Він наголосив на важливості отримання Україною необхідної зброї від союзників для того, щоб зупинити російський наступ і звільнити всі тимчасово окуповані українські території.

Під час зустрічі Володимир Зеленський і Ріші Сунак обговорили оборонну співпрацю та весь комплекс питань двостороннього порядку денного: реалізацію формули миру, євроатлантичну інтеграцію України, майбутню підтримку з боку Великої Британії, можливість залучення британської сторони до повоєнної відбудови нашої країни, а також низку інших перспективних проектів.

Окремо обговорювалося питання недопущення російських і білоруських спортсменів до участі в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі.

Послуги мають спростити і пришвидшити процес усиновлення. Окрім раніше доступних консультацій з усиновлення дитини та реєстрації усиновлювача онлайн, на порталі Дія з’явились нові сервіси.

• Усиновлення: продовження кандидатсва (https://diia.gov.ua/services/usinovlennya-prodovzhennya-kandidatstva);
•  Прийомні батьки, батьки-вихователі: реєстрація кандидатом (https://diia.gov.ua/services/usinovlennya-znyattya-z-obliku);
• Стати другим з батьків-вихователей чи прийомних батьків (https://diia.gov.ua/services/prijomni-batki-batki-vihovateli-reyestraciya-kandidatom);
• Опіка, піклування над дитиною: реєстрація кандидатом (https://diia.gov.ua/services/opika-pikluvannya-nad-ditinoyu-reyestraciya-kandidatom);
• Усиновлення: зняття з обліку (https://diia.gov.ua/services/stati-drugim-z-batkiv-vihovateliv-chi-prijomnih-batkiv)/

Заповнення усіх необхідних даних триває близько 30 хвилин, після чого служба у справах дітей опрацює заяку і проведе поточну перевірку.

Тож більше не потрібно витрачати тижні на збір довідок — усі необхідні документи підтягнуться з реєстрів автоматично.

Триває робота над цифровізацією сфери усиновлення, щоб українці без черг та бюрократії могли стати батьками, а діти-сироти зростали в сім’ях.

Проєкт реалізовано завдяки ініціативі Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Міністерства соціальної політики України та Міністерства цифрової трансформації України за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Програми розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Швеції.

Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів з 19 лютого, схваливши закони № 8419 про Укази президента про продовження строку дії воєнного стану на 90 днів і № 8420 про Укази президента про продовження строку дії загальної мобілізації на 90 днів з 19 лютого 2023 року.

За те, щоб продовжити мобілізацію, проголосували 344 народні депутати.

Європейська Комісія дала високу оцінку результатам наближення України до митного союзу.

Європейська Комісія дала високу оцінку результатам наближення України до митного союзу.

Про це йдеться у Висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, наголошують у Міністерстві фінансів України.

«Україна досягла значного прогресу щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері митної справи, про що свідчить висока оцінка Єврокомісії. Це результат консолідованої багаторівневої роботи Міністерства фінансів України, Держмитслужби у співпраці з міжнародними партнерами з приведення українського митного законодавства у відповідність до законодавства ЄС, приєднання  до спільної транзитної системи та NCTS. Наступні наші завдання – це повне виконання положень Угоди про асоціацію з ЄС у митній сфері, підготовка нового Митного кодексу України, що повністю відповідатиме Митному кодексу ЄС, впровадження ІТ рішень на основі MASP-C, удосконалення адміністрування митних платежів, підвищення ефективності протидії митним правопорушенням, криміналізація контрабанди товарів, вибудова сучасної митної системи, яка спроможна реагувати на виклики сьогодення», – зазначив заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.

Європейська Комісія надала високу оцінку готовності України щодо виконання розділу 29: Митний союз – 4-й рівень підготовки з 5-ти (до п’ятого рівня наразі увійшов єдиний захід з надання цифрових сервісів для населення).

У контексті євроінтеграційних процесів у Висновку Єврокомісії відзначені такі основні досягнення України в митній сфері:

• стала членом Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1 жовтня 2022 року;
• підключена до загальної митної інформаційної системи ЄС (CCN) та використовує Нову Комп’ютеризовану Транзитну Систему (NCTS);
• виконала близько 80% своїх митних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, зокрема в ключових сферах транзиту, системи спрощень, гарантування та прав інтелектуальної власності;
• діє національна програма АЕО;
• Україна є договірною стороною Конвенції Пан-Євро-Мед про правила походження товарів;
• законодавство про контроль за культурними цінностями приведено у відповідність до правил ЄС.

Подальші кроки, які необхідно здійснити Україні відповідно до Висновку Єврокомісії:

• доопрацювання ІТ-системи для надання авторизацій;
• підвищення рівня використання програми АЕО для успішної оцінки та взаємного визнання з програмою АЕО ЄС;
• остаточне узгодження митного законодавства України із законодавством ЄС (необхідно привести близько 20% правової бази в митній сфері у відповідність до правил ЄС та узгодити Митний кодекс України з Митним кодексом ЄС);
• розвиток та вдосконалення митних ІТ-систем – пріоритет на найближчі роки;
• удосконалення поточних процедур та методів роботи у деяких операційних сферах для покращення імплементації та дотримання митного законодавства, адаптованого до вимог ЄС;
• роз’яснення та усунення відмінностей за напрямом захисту прав інтелектуальної власності.

Здобутки у напрямі європейської інтеграції є результатом спільної роботи Мінфіну і Держмитслужби за сприяння Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), Команд підтримки реформ при Міністерстві фінансів України та Держмитслужбі.