Про події краю, які стали історією.
Легенди розповідають, що покидаючи Кам’янець турки все своє добро (золото, срібло та інші коштовності) завантажили у ридвани та вози. Зібралося більше 100 возів. Їхали вони через Замковий міст, а в одній із карет раптом відвалилося колесо, річка була глибокою і саме під мостом був вир. Тож впала та карета у вируючий Смотрич. Турки не змогли її витягти, так і зосталась вона з діамантами, золотими прикрасами у річці…
Хоч легенди свідчать, що турки поспішно залишали Кам’янець, проте, як зазначає науковець Ігор Старенький, історичні факти засвідчують, що все відбувалося навпаки. Польські історики Рената Круль-Мазур та Даріуш Колодзейчик зазначали, що церемонія передачі міста мала відбутися 15 травня, але її здійснили лише 22 вересня 1699 року. Тобто поспішності в діях турків не було. Коли об’єднані війська держав коаліції «Священна ліга» завдали важких ударів по турецькому війську в різних містах (особливо яскравою була перемога під Азовом), туркам довелося залишити Кам’янець. Відповідно до Карловицької угоди, Поділля знову відходило до Речі Посполитої, яка була членом антитурецької коаліції.
«…Турки майже 3 місяці з міста відступали по Карловицькій угоді 1699 року, ніхто за турками не гнався, їм навіть вози польська адміністрація давала, щоб турки скоріше з Кам’янця пішли з усім своїм скарбом», – так описують тодішні події польські дослідники.
22 вересня 1937 року створена Кам’янець-Подільська область із центром у Кам’янецьПодільському. При цьому ліквідовано прикордонні округи, утворено 36 районів, три міста (Кам’янець-Подільський, Проскурів, Шепетівка) отримали статус міст обласного підпорядкування. . Утворення нової області збіглося з репресіями радянської тоталітарної системи. За вересень-грудень в області за сфабрикованими НКВС справами заарештовано як «ворогів народу» понад 2 тисячі безневинних подолян. Репресивні акції проти населення Хмельниччини мали певну особливість в порівнянні з іншими регіонами країни. Вони, як правило, проводились під гаслами «чистки прикордонної смуги», оскільки у той час область була прикордонною. Всього за роки «сталінських репресій» лише в Проскурові було розстріляно понад 12 тисяч проскурівчан та мешканців Проскурівського округу. За рішенням міської ради було закрито собор Різдва Богородиці.
У роки нацистської окупації територію області ввели до складу райхскомісаріату Україна, його Генеральної округи Волинь-Поділля, яка виникла на базі кількох довоєнних українських областей і частини Білорусі.
1941 року центр області перенести з Кам’янця-Подільского до Проскурова, який був більш населеним, зберігши за областю первісну назву — Кам’янець-Подільська. А вже в січні 1954 року область перейменували, назвавши Хмельницькою, а місто Проскурів змінило назву на Хмельницький.
22 вересня 2011 року в Хмельницькому відкрили монумент «Віри. Надії. Любові», авторам якої є скульптори Микола та Богдан Мазури. Відкриттю ж споруди передувала святкова кавалькада, в якій взяли участь представники усіх районів області та міст обласного підпорядкування.
