Право української нації на самовизначення, захист і охорона національної державності українського народу – лягли в основу Декларації про державний суверенітет.
16 липня 1990 року – день, який наблизив незалежність України. Декларація започаткувала процес новітнього державотворення в Україні, створила правові передумови для ухвалення 24 серпня 1991 Акта проголошення незалежності України, підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Декларація являла собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод.
Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Не дивлячись на зусилля радянського центру, які були спрямовані на те, щоб не дати реалізувати положення Декларації, саме боротьба за їх реалізацію врешті призвела до прийняття Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Таким чином, Декларація про суверенітет визначила національну державність українського народу, закріпила республіканську форму держави, самостійність, верховенство і неподільність державної влади на всій території.
Прийняття Декларації стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель.
