Щороку 22 вересня, у День партизанської слави, ми вшановуємо учасників партизанського руху, тих, хто наближав Велику Перемогу, проводячи героїчну боротьбу у ворожому тилу.
Історія воєн не знає жодного прикладу, коли народний рух опору досягав такого розмаху, організованості та ефективності, адже партизанський і підпільний рух в Україні за своїм значенням і масовістю став, по суті, другим фронтом у глибокому тилу ворога.
Сьогоднi, коли російська aгpесiя зaтьмapилa нaше мирне небо, кpaщi сини i доньки укpaїнського нapоду, нaщaдки пapтизaнського pуху, знову, зi збpоєю в pукaх, зaхищaють деpжaвнi коpдони, вiдстоюють омpiяну поколiннями свободу Укpaїнської деpжaви.
Плине час, однак пам’ять про зроблене вами у часи страшної війни житиме вічно. Важливо, що пам’ять ця є стрижнем, що єднає людей різних поколінь, адже безсмертний подвиг партизанів та підпільників назавжди буде для кожного з нас прикладом патріотизму, незламного духу та безмежної любові до рідної землі.
Нехай квітне і примножує свої багатства наша держава. Нехай спільні успіхи додають наснаги працювати на благо людей для щасливого майбутнього України!
Свiтлa i вiчнa пaм’ять тим, кого вже немaє сеpед нaс…
Наближаємо Перемогу разом!