29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які
загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для
увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за
батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є
священним обов’язком держави і суспільства.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 11 липня 2023 року № 617-р
затвердив план заходів із відзначення у 2023 році цієї пам’ятної дати. Планом
передбачено проведення національно-патріотичних заходів у закладах освіти та
культури, місцях дислокації військових частин, вищих військових навчальних
закладах, установах та організаціях із залученням їх особового складу та/або штатних
працівників, ветеранів сучасної російсько-української війни. Закладам освіти
пропонується провести із залученням ветеранів перший урок у 2023/2024
навчальному році.
Україна сьогодні переживає найбільше випробування в новітній історії –
збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського
агресора.
Сучасна російсько-українська війна триває від 2014 року. Повномасштабне
вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року остаточно зірвало маску
з агресивного путінського режиму та відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та,
на жаль, втрат України в боротьбі за суверенітет і соборність.
29 серпня 2014 року сотні наших захисників у соняшникових полях під
Іловайськом поклали свої життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. 366
українських воїнів полягли там, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 –
опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка
соняха. Він – не просто символ історичної мужності українських воїнів, це – символ
життя України.
29 серпня ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й
десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російськоукраїнській війні від 2014 року. Вони стоять в одному ряду з усіма поколіннями
борців за волю і державну самостійність – від воїнів Русі-України, лицарів
Костянтина Острозького, козаків Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та
Івана Мазепи до бійців Армії Української Народної Республіки та Галицької армії
Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої
світової війни, Української Повстанської Армії. Це воїнство мужньо здобувало
героїчні перемоги і віддавало життя за українську землю.
Попри велику кількість втрат у сучасній російсько-українській війні маємо й
історичну перемогу – згуртовану націю, готову боротися за волю і свободу. Україна
може спертись на широку підтримку громадян, бо на захист незалежності держави
стали мешканці всіх, без винятку, регіонів нашої країни.
У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не
єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Однак це нагода
для всього суспільства разом зробити усе можливе, аби пам’ять про героїв була
збережена та зміцнена на багато поколінь вперед.
Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх
поіменно або розповісти всі історії. Проте впевнені, що українське суспільство
докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не
абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Щоб наша пам’ять про
них була живою і дієвою. Щоб кожен із нас долучився до захисту і перемоги України.
Пам’ять про борців і їхні подвиги є найвищою цінністю в шкалі нашої
національної ідентичності. А віра і впевненість, що в разі загибелі на полі бою
жертовність воїна буде пошанована на державному рівні, є дуже важливою для
підняття морального духу військовослужбовців.
