А на асфальті квіти не цвітуть
А на асфальті квіти не цвітуть.
Та на асфальті квітів так багато…
А люди далі їх несуть, несуть…
То квітами встеляють знову путь
— Останню путь — героєві-солдату.
А на асфальті квіти не цвітуть.
То шлях вкривають шаною людською.
В скорботі на коліна припадуть,
Бо знов везуть, знов — бачите? — везуть,
Везуть додому… на щиті… героя.
А на асфальті квіти не цвітуть.
Яскраві пелюстки лягають долі
На ту дорогу… Та не повернуть
Красу колишню — згинуть, пропадуть…
Так гине юний цвіт на ратнім полі.
А на асфальті квіти не живуть,
Бо втрачене коріння вже навіки.
А люди вкотре всі на шлях ідуть
І квіти оберемками несуть…
Гуляє смерть… Прозрій нарешті, Світе!
#Інна_Крупяк(Кушнір)
