Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба усіх теплокровних тварин. До неї сприйнятливі домашні та дикі тварини всіх видів, а також люди. Характеризується гострим перебігом, тяжким ураженням центральної нервової системи, закінчується завжди смертю тварин і людей. Лікування не розроблено.
Збільшення захворювання тварин, як правило, спостерігається в лютому – квітні в період парування лисиць, а також у вересні – грудні, коли популяція зростає за рахунок молодих тварин.
Червона лисиця є головним джерелом рабічної інфекції сільськогосподарських і домашніх тварин. Серед усіх теплокровних вона найсприятливіша до вірусу сказу й забезпечує його постійну циркуляцію в природі.
З метою своєчасного виявлення і недопущення захворювання тварин на сказ особливу увагу потрібно звертати на заходи профілактики – щеплення собак та котів проти сказу.
Власники тварин – фізичні та юридичні особи зобов’язані:
– доставляти собак і котів в установи ветеринарної медицини для клінічного огляду і профілактичного щеплення проти сказу. Всі собаки і коти, підлягають обов’язковому щепленню проти сказу. Тварин, не щеплених проти сказу, вакцинують з профілактичною метою незалежно від пори року;
– дотримуватись діючих правил утримання собак, котів та інших тварин у населених пунктах;
– про кожний випадок укусу людей або свійських тварин дикими хижаками, бродячими чи здичавілими собаками або котами, а також при підозрі на захворювання тварин сказом господарі зобов’язані негайно повідомляти ветеринарну службу району
– собак, котів та інших тварин, що покусали людей чи тварин, власники зобов’язані утримувати на прив’язі або в ізольованому приміщенні на протязі 10 днів і дозволяти спеціалісту ветеринарної медицини здійснювати нагляд за цією твариною.
Органи місцевого самоврядування та користувачі мисливських угідь зобов’язані:
– проводити боротьбу з бродячими собаками та котами, проводити заходи щодо підтримання оптимальних розмірів популяції лисиць;
– не допускати до полювання не вакцинованих проти сказу собак;
Власники тварин, які відмовляються від профілактичних щеплень, будуть притягатись до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства.
Досвід підтверджує, що, враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи щодо профілактики й боротьби з ним мають здійснюватися комплексно, спільними зусиллями працівників ветеринарної медицини, єгерів, лісників, мисливців, органів місцевого самоврядування під постійним керівництвом і контролем ДНПК при райдержадміністрації.
Інформує Хмельницьке управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Хмельницькій області
