Профілактика в онкології – комплексна система міроприємств, направлених на попередження виникнення злоякісних пухлин та їх прогресування. Профілактика раку є досить складною задачею онкологічної служби і держави. Слід розглядати первинну та вторинну профілактику раку. Деякі онкологи пропонують термін «третинна профілактика раку.
Первинна профілактика раку
Попередження канцерогенної дії зовнішніх та внутрішніх факторів, нормалізація харчування, здоровий спосіб життя підвищення стійкості організму до шкідливих факторів входить в поняття первинної профілактики раку. Це поняття припускає з одного боку широкі оздоровчі заходи державного масштабу, які направлені на вилучення канцерогенних чинників з життєвої сфери людини, з іншого – потребує розуміння та зусиль самої людини. Так, ретельного контролю потребує застосування в будівництві матеріалів, що можуть мати токсичні чи радіоактивні домішки. В компетенцію лікаря здебільшого входить констатація факту наявності канцерогену, викиду канцерогенів в навколишнє середовище то що. На рівні держави необхідний контроль за шкідливими викидами в атмосферу з боку металургійних, хімічних та інших підприємств, автомобілів і т.д.
Активні заняття фізичною культурою сприяють кращій роботі шлунково-кишкового тракту та своєчасному випорожненню, що сприяє зниженню ризику захворюваності колоректальним раком. Відмова від куріння тютюну сприяє зниженню захворюваності на рак легень. У людини, що кинула палити, ризик захворювання на рак легень поступово зменшуються і через 14 – 20 років наближується до такого як у тих хто не палить, проте ніколи повністю його не досягає. Обмеження вживання смажених та копчених страв зменшує ризик захворювання на рак шлунку. Підвищення народжуваності та тривале вигодовування груддю призводить до зменшення ризику захворюваності на рак молочної залози. Своєчасна вакцинація проти онкогенних штамів вірусу папіломи людини (16 та 18 типи) попереджує захворюваність на рак шийки матки. Існує думка, що масова вакцинація усіх жінок може привести до зникнення раку шийки матки як нозологічної одиниці.
Вторинна профілактика раку
Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення передпухлинних станів та захворювань, їх лікування та ретельний диспансерний нагляд за хворими. Одним з методів вторинної профілактики раку є активний скринінг раку та передракових станів. Досвід скринінгу раку ободової та прямої кишки в США за допомогою гемокульт-тесту показав, що серед формально здорового населення позитивний тест мають від 2 до 6% людей, при детальному обстеженні яких рак ободової кишки виявлявся в 5 – 10%, а залозисті аденоми – в 20 – 40% випадків. Своєчасне виявлення доклінічних пухлин, а краще – доброякісних пухлин, гарантує успішне лікування та добрі віддалені результати. Існують різні методи скринінгу, однак усі вони повинні відповідати певним умовам. Методи скринінгу повинні бути порівняно дешевими, доступними для широкого загалу, бути максимально інформативними. Так, вище згаданий метод дослідження прихованої крові в калі є дешевим, та дає достатньо інформації, щоб запідозрити наявність прихованої кровотечі з травного тракту та детально обстежити хворого, застосовуючи уже більш інформативні та дорожчі методи. Відносно недорогим є мамографічний метод скринінгу раку молочної залози, який, при правильному застосування дозволяє запідозрити доклінічні пухлини молочної залози. Разом з тим, метод флюорографії, що застосовується у якості скринінгового для своєчасної діагностики раку легень, досить часто не дозволяє побачити доклінічні пухлини. Більш інформативним методом є звичайна рентгенографія. Слід пам’ятати, що завдяки активному скринінгу перед усім вдається виявити передпухлинні захворювання, які, як правило, добре піддаються корекції завдяки простим рекомендаціям лікаря щодо здорового способу життя чи лікуванню. Виявлення завдяки скринінгу доклінічних стадій злоякісних пухлин є вагомим аргументом їх успішного лікування.
Варіантом скринінгу раку є профілактичні огляди населення. На промисловості обов’язковим щорічним профілактичним оглядам як правило підлягають працівники старше 30 років.
Третинна профілактика раку
Третинною профілактикою раку деякі онкологи називають попередження прогресування (генералізації, рецидиву) пухлини, що уже виникла в організмі. Це досягається шляхом застосування сучасних оптимальних лікувальних технологій та ретельного своєчасного нагляду та обстеження хворих, яким проведене спеціальне лікування злоякісних пухлин. До третинної профілактики раку відносять також попередження та своєчасне виявлення злоякісних пухлин інших локалізацій у хворих, що вилікувані від раку.
ПРОФІЛАКТИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ
В державній системі охорони здоров’я велике значення мають профілактичні огляди населення. Складовою частиною комплексних медичних профілактичних оглядів є огляди на виявлення злоякісних новоутворень та передракових захворювань. Слід підкреслити, що онкопрофоглядам підлягає все населення України у віці 20 років і старше.
Щорічним обов’язковим медичним оглядам підлягають:
– діти та підлітки,
– учні та студенти,
– ветерани праці та війни,
– особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
– працівники (періодичність та перелік професії затверджено Наказом МОЗ України № 246 від 21.05.2007р.).
Медичні огляди працівників [1]
Медичні огляди працівників із умовними назвами поділяють на «трудові», «профілактичні», «держслужбові».
«Трудові» медичні огляди – це огляди працівників, які зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Спрямовані на своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань, на динамічне спостереження в умовах дії шкідливих факторів, вирішення питання щодо продовження роботи в умовах дії шкідливих факторів та ін.
«Трудові» медичні огляди поділяють на:
– попередні (при прийнятті на роботу);
– періодичні (протягом трудової діяльності);
– позачергові.
Перелік хімічних речовин, їх сполук та елементів при контакті з якими працівники потребують щорічного огляду в онколога та інших фахівців: [2]
– альдегіди аліфатичні (насичені, ненасичені) і ароматичні (формальдегід, ацетальдегід, бензальдегід, фталевий альдегід та ін.)
– залізо та його оксиди,
– ароматичні вуглеводні: аміно- і нітросполуки та їх похідні (анілін, нітрохлорбензоли, амінофеноли, тринітротолуол, хлораніліни, анізидини тощо)
– оксид кремнію (IV) кристалічний (кварц) при вмісті в пилу більше 70 %.
«Профілактичні» огляди – це огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, з метою уникнення поширення інфекційних хвороб [3].
«Профілактичні» медогляди мають проходити працівники:
– харчових підприємств,
– підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування,
– оздоровчих закладів для дітей,
– лікувально-профілактичних закладів для дорослих,
– працівники лазень, саун, готелів, гуртожитків,
– спортивно-оздоровчих комплексів,
– закладів культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо),
– розважальних закладів,
– підприємств фармацевтичної промисловості, аптек та їх структурних підрозділів,
– працівники підприємств та об’єктів водопостачання і каналізації, метрополітену,
– транспортно-дорожнього комплексу та інші.
Особливістю є те, що працівникам, які підлягають «профілактичним» оглядам, потрібно мати особову медичну книжку.
«Держслужбові» медогляди – передбачені ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 7 квітня 2011 р. Такі медичні огляди є складовою спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, й проводяться перед прийняттям на роботу (службу) з метою встановлення їх придатності до роботи (служби) за обраною професією.
Із трьох описаних вище груп медоглядів найбільша кількість припадає на так звані «трудові».
Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.
