Сьогодні – День пасічника України

19 серпня своє професійне свято відзначають бджолярі! День пасічника в Україні з’явився у 1997 році. Свято було запроваджено в підтримку агропромислового комплексу України, а також Спілки пасічників. І тепер щорічно відзначається 19 серпня. Святкування включає організацію медових ярмарків і культурних заходів, вшанування праці пасічників і бджолярів.

Усі ми любимо мед, але чи багато нам відомо про те, як він добувається? Отож, кілька цікавих фактів.

Бджоли

  • Бджола може продовжити своє життя на 5-6 років. Правда, у виняткових випадках, заради збереження сім’ї.
  • У бджіл дуже добре розвинений нюх. Вони здатні «відчути» запах квітів за кілометр від себе.
  • До вулика бджоли «доносять» нектару в кілька разів менше, ніж зібрано, оскільки під час роботи частину вони з’їдають самі.
  • Карл фон Фріш був нагороджений Нобелівською премією 1973 року за розшифровку «танцю бджіл», рухів, які виконують комахи, щоб сповістити решту бджіл про координати та відстань до джерела пилку.
  • Повертаючись до вулика, бджола створює особливі вібрації, які й передають інформацію про розташування їжі щодо положення сонця.
  • Колонія бджіл складається з 20 000 – 60 000 медоносних бджіл і однієї бджолиної матки

У бджіл по п’ять очей і через особливості свого зору вони найкраще бачать квіти синього, білого і жовтого кольорів.

  • Геном бджоли медоносної містить понад 300 мільйонів пар ДНК. Їх вік згідно з дослідженнями геному становить близько 300000 років.

Бджільництво

  • «Приручення» бджіл почалося понад 7 тисяч років тому, коли людина почала будувати для них перші житла.
  • У давнину бджоли жили в дуплах дерев (бортах), тому на Київській Русі збирачів меду називали бортниками.
  • Прорив у бджільництві здійснив І. Прокопович, котрий вважається його основоположником, у 1814 році, збудувавши перший вулик зі знімними рамками.
  • Як показали знахідки археологів, стародавнім єгиптянам бджільництво було відомо ще близько семи тисяч років тому. Але використовували вони цей продукт не лише в їжу, але й бальзамування. А ще відомо, що римляни й греки використовували мед для консервування свіжого м’яса.
  • Бджільництво зародилося в Південній Азії. Саме там учені знаходять перші згадки про нього.

Мед

  • Мед підвищує захисні функції організму. Адже в його склад входить мало не половина таблиці Менделєєва: залізо, марганець, мідь, кальцій, хлор, двоокис кремнію, алюміній, фосфор, магній, натрій.
  • Найдорожчий мед видобувається в печері Сарікаір, що біля міста Артвін (Турція), на глибині 1800 метрів. 1 кілограм цього меду коштує 6800 доларів США.
  • Мед володіє прекрасними консервувальними властивостями. У давньоєгипетських пірамідах під час археологічних розкопок були знайдені амфори з медом, який не втратив не тільки поживних властивостей, але й смак і колір. Його хімічний склад теж майже не змінився.
  • У стародавньому світі (особливо в Єгипті, Греції та Римі) мед використовувався у якості валюти нарівні з золотими монетами. Це свідчить про те, що тоді мед був досить дефіцитним продуктом, і далеко не кожна людина мала змогу його придбати.
  • Існують отруйні сорти меду. Їх отримують з нектару отруйних рослин. Такий мед називають п’яним і його ні в якому разі не використовують в їжу.

Значення бджіл: бджоли славляться своєю роллю у забезпеченні якісної  їжі (мед, маточне молочко та пилок) та іншими продуктами, які використовуються в охороні здоров’я та інших галузях (бджолиний віск, прополіс, медова отрута бджоли). Але робота бджіл полягає в набагато більшому. Найбільший внесок бджіл та інших запилювачів – запилення майже 3/4 рослин, які складають 90% світової їжі. Третина світового виробництва їжі залежить від бджіл, тобто кожна третя ложка їжі залежить від запилення.

Тож, всіх зі святом! Смакуйте мед  і не хворійте!