Якщо підприємство використовує в своїй господарській діяльності різноманітні добрива та засоби захисту рослин, не виключено, що залишки такої сировини будуть накопичуватися. Такі хімічні речовини потребують правильного зберігання, а їх невикористані залишки – утилізації або знешкодження.
Регулювання діяльності, пов’язаної зі зберіганням, транспортуванням і використанням добрив та пестицидів, відбувається відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95. Згідно з цим Законом транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.
Особи, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати посвідчення на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого посвідчення визначає Кабінет Міністрів України.
У Додатку 8 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 173 (ДСП 173-96), встановлено розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання отрутохімікатів та мінеральних добрив до житлової забудови та водоймищ.
У випадках, коли це можливо, добрива треба зберігати у закритому та безпечному місці, яке забезпечує захист від погодних умов (сонячних променів, дощу тощо) і знижує ризик крадіжки.
Основні вимоги щодо зберігання мінеральних добрив містяться в Державних санітарних правилах «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» (далі – ДСП 8.8.1.2.001-98). Відповідно до п. 5.1.1 ДСП 8.8.1.2.001-98 зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених для цього складах.
Розрізняють склади для зберігання пестицидів базисні (районні, міжгосподарські – це ізольовані приміщення) та витратні. Останні – це власне склади різних господарств, тваринницьких та птахівницьких комплексів.
На витратних складах допускається одночасне з пестицидами зберігання мінеральних добрив (але в окремих приміщеннях). Також може бути майданчик для протруювання насіння, розчинно-заправний вузол, майданчик для знешкодження тари, апаратури, засобів механізації (п. 5.1.11 ДСП 8.8.1.2.001-98). Ці майданчики мають бути асфальтованими або бетонованими.
Тимчасове зберігання мінеральних добрив слід здійснювати на спеціальних складах, побудованих згідно з будівельними, санітарними та пожежними нормами.
Зважаючи на зазначене, підприємству в разі зберігання на ньому пестицидів варто переглянути документи, згідно з якими функціонує підприємство, та виконувати вимоги цих нормативних документів. Тобто йдеться про проєкти будівництва/реконструкції, висновки державної комплексної експертизи об’єктів будівництва, висновки екологічної та санітарної експертизи, висновки з ОВД – у тій частині, що стосується вимог до розташування складських приміщень, їх облаштування для тимчасового зберігання пестицидів і мінеральних добрив.
У разі обладнання складу для зберігання пестицидів та мінеральних добрив необхідно отримати санітарний паспорт на право одержання, зберігання і застосування пестицидів і мінеральних добрив.
Для базисних складів пестицидів встановлюються санітарно-захисні зони, дотримання яких дає змогу усунути негативний вплив пестицидів та агрохімікатів на людину та довкілля під час їх зберігання та у випадках аварійних ситуацій. Розміри санітарно-захисних зон (СЗЗ) визначені в ДСП 8.8.1.2.001-98 та залежать від місткості складів.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 № 354 затверджено Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них (далі – Порядок № 354). Згідно з п.п. 1 та 2 Порядку № 354 вилученню, утилізації, знищенню та знешкодженню підлягають непридатні або заборонені до використання пестициди і агрохімікати та тара від них, які визнані такими на основі результатів досліджень установ, які проводять токсиколого-гігієнічні (медико-біологічні) дослідження пестицидів і агрохімікатів, визначених Держпродспоживслужбою. Визначення асортименту, обсягів пестицидів і агрохімікатів, які підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню, провадять на підставі результатів інвентаризації та обов’язкової лабораторної перевірки якості пестицидів і агрохімікатів із закінченим гарантійним терміном зберігання, а також із зміненим товарним виглядом та фізичними властивостями. Вилученню, утилізації, знищенню та знешкодженню без проведення контролю якості підлягають пестициди і агрохімікати у формі паст, порошків, які злежалися, висохли і не можуть бути використані за призначенням, та емульсійні і водорозчинні концентрати з нерозчинними осадами. Утилізацію, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них здійснюють підприємства, на яких вони виготовлені, а також інші підприємства, що мають ліцензію Міндовкілля на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, на договірних умовах (п. 3 Порядку № 354).
Слушним буде зауважити, що тара з-під міндобрив належить до небезпечних відходів та підлягає передачі на утилізацію спеціалізованому підприємству, що має відповідну ліцензію. Інформацію про ліцензіатів можна отримати у Переліку ліцензіатів на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
