Збереження корисної флори і фауни, недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин повинні бути одними з пріоритетних елементів безпечного поводження із засобами захисту рослин. У практиці зустрічаються випадки нехтування цими вимогами, що призводить до важких наслідків: забруднення навколишнього середовища та загибелі бджіл.
У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів, використання небезпечних для бджіл препаратів.
Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Найбільш небезпечні для бджіл інсектициди, тобто препарати, які застосовують проти шкідників.
Згідно вимог підпункту 6.1.7. пункту 6 «Застосування пестицидів» Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», та частини 2 статті 37 Закону України «Про бджільництво» адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше ніж за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь ОТГ, сільські ради про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні». У цьому ж довіднику зазначені і пестициди, що рекомендуються до використання на присадибних ділянках.
Роботи з пестицидами, враховуючи безпечність для бджіл, слід проводять в ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
Забороняється залишати в полі невикористані розчини пестицидів, також категорично забороняється обробка пестицидами ентомофільних сільськогосподарських рослин та рослинності в лісосмугах в період їх цвітіння навколо оброблюваних полів. Обробки проводять тільки за наявності відповідних показань із застосуванням наземного малооб’ємного обприскування при швидкості вітру менше 5 м/с і витратою препарату строго за нормами. Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовують найменш токсичні пестициди або біопрепарати. Обробки проводять в ранкові години за відсутності масового льоту бджіл, при цьому авіаобробки виключаються.
Відповідальність за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Він збільшується на 1-2 дні при зниженні температури та підвищенні вологості повітря.
До перевезення пасік вдаються у випадках використання отрути з тривалим терміном дії або за відсутності на пасіці необхідного обладнання для ізоляції бджіл. Бджіл вивозять на відстань не менше 5-7 км від пасіки.
Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити ветеринарний лікар господарства чи району, де сталося отруєння, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи. В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці; відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки; хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ; інформація про домовленість та згоду розміщення вуликів на полях сільгосптоваровиробника; характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння); сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.
Пам’ятайте: взаємоповага господарника до інтересів бджоляра та бджоляра до інтересів господарника є найкращою гарантією унеможливлення пошкодження медоносних бджіл та отримання великого та якісного врожаю сільськогосподарських культур.
