ДЕНЬ МАТЕРІ – міжнародне свято на честь матері сім’ї, материнських зв’язків та впливу матерів у суспільстві. У кожній країні цей день святкують по-різному, але одне незмінне – ця дата адресована всім матерям.
Це свято, присвячене найважливішій людині у нашому житті, має свою цікаву історію.
Запропонувала заснувати свято американка Анна Джервіс у 1908 році. Її мати передчасно померла, тому Джервіс хотіла, щоб всі діти на цій Землі щорічно вшановували своїх мам. Вона писала листи з ініціативою і домоглася результату – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День матері як офіційне свято. Крок за кроком, все більше штатів впроваджували це свято. Згодом американська традиція перейшла у інші країни світу.
На сьогодні День матері відзначається у 85 країнах світу. Українці теж долучилися до його святкування, у 1928 році, за ініціативою Союзу українок Канади. Наступного року свято відзначалося вже й у Львові. 1929 року Союз українок зініціював впровадження свята на Тернопільщині. Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях свято було заборонене. Лише з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, Свято матері повернулось в Україну. Офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня.
День матері обпалений війною. Це день зі сльозами і день, що дає нам надію! Війна дала чітке розуміння і визначення слова «Мати».
Матері України пишуть нову історію, яка складається із історій мільйонів українських мам – жінок, які подарували життя своїм дітям та роблять усе для того, щоб це життя зберегти. Кожна на своєму місці і в той спосіб, який для неї прийнятний. Вони шукають і знаходять сили, щоб пережити і прожити цю війну. Прожити самій і допомогти це зробити своїм дітям. Материнське серце завжди поруч з нами: воно щемить не лише за рідних дітей, а й за кожного – бо чужих дітей не буває. Україна потребує нове, розумне, освічене, виховане покоління і ця місія лежить на плечах мам!
Дорогі мами, мами війни … Мами, що бавлять дітей в бомбосховищах; мами, що зараз замість мами і тата; мами, що пішки йшли під кулями; мами, що вигадують нові ігри і казки попри внутрішню пустку; мами, які щодня відповідають на питання: « Коли ми повернемося додому…?»
Бути мамою під час війни – це відвага, ніжність та любов. Бути мамою на війні – це думати лише про безпеку для дітей. Це надзвичайна відповідальність та сила духу.
Мами – ви герої! Мами, сил вам і здоров’я!
Бажаємо кожній матері – дочекатись, пригорнути, поцілувати… і віримо, що сльози наших матерів сьогодні переродяться в усмішки наших дітей завтра!
Дякуємо усім Матерям за наших прекрасних та найсильніших воїнів!
Слава Україні!
