Олена Зеленська ініціювала створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Її мета – допомогти громадянам подолати надзвичайний стрес та наслідки травм, отриманих внаслідок війни, попередити розвиток психічних розладів.
Для цього потрібно систематизувати та консолідувати усі наявні у держави, громад та громадянського суспільства ресурси та напрацювання, щоб забезпечити доступ до якісних послуг із психічного здоров’я для всіх, хто їх потребує – і військових, і цивільних.
✅ Програма передбачає:
1. Підвищення обізнаності людей в питаннях психічного здоров’я (як зберігати здоров’я, практики самодопомоги та стрес-менеджменту, коли звертатись по допомогу, боротьба зі стигмою щодо звернення до психолога/психіатра).
2. Створення дослідницько-освітньої платформи/путівника для фахівців та отримувачів послуги. На платформі будуть зібрані методики, онлайн навчальні курси методикам та інструментам, онлайн-рішення для самодопомоги і т. д.
3. Навчання сімейних лікарів, лікарів-психологів, психотерапевтів, соціальних, шкільних, військових психологів доказовим методикам допомоги людям, які пережили травматичні події.
4. Розбудова системи надання допомоги, якою зможе скористатися той, хто її потребує.
Розробка програми ведеться у тісному контакті з ВООЗ, яка надає необхідну підтримку та експертизу.
«Людина в центрі всього». У мирний час це був девіз усіх наших проєктів – від безбар’єрності до гендерної рівності. Тепер, коли ворог свідомо винищує та калічить наших людей, ці слова ще актуальніші. Ось лише деякі цифри щодо наслідків російської агресії:
● 40 тис. випадків загибелі чи поранення громадян України;
● 3 млн людей на окупованих територіях, понад 8 млн внутрішньо переміщених осіб, 6 млн українців були вимушені виїхати за кордон;
● 44% наших громадян розлучені із сім’єю;
● 50% українців оцінюють свій психологічний стан як дуже напружений.
Все це – прямі показання до психологічної допомоги. За підрахунками МОЗ, нині її потребують не менш як 60% українців.
Ось про що говорила наша робоча група, яка працює над Національною програмою психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. За останні тижні ця моя ініціатива пройшла шлях від перемовин із першими леді різних країн та ВООЗ (партнери нададуть фахівців та поділяться напрацюваннями) до конкретного плану дій на рівні держави.
Наші наступні кроки:
● аудит ресурсів із залученням представників ВООЗ, на основі якого буде розроблена модель системи надання допомоги.
● навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки;
● навчання ізраїльськими фахівцями українських спеціалістів, які працюють у медичному та оборонному секторі, з військовими та ветеранами;
● адаптація до наших потреб мобільних застосунків ВООЗ, які даватимуть змогу робити самодіагностику та міститимуть техніки самодопомоги;
● велика комунікаційна кампанія: люди мають чітко знати, куди йти по підтримку, якщо почуваєшся невпевнено, втратив спокій, живеш у постійній напрузі.
Психологи кажуть, що ця війна, навіть після того, як закінчиться нашою перемогою, «відіграватиметься» на психіці щонайменше найближчі сім-десять років. Якщо ми скоротимо цей строк чи полегшимо наслідки, це буде ще одна велика перемога, яку ми маємо здобути – заради наших людей, які так багато пережили.
