Якщо поруч з пораненим військовим у лікарні є його дружина/партнерка, – частину своїх обовʼязків медпрацівники можуть перекласти на неї.
З такою ситуацією зіштовхнулося чимало респонденток нашого дослідження про доглядову працю. Іноді у лікарнях це вважається неформальним правилом – якщо ти поруч зі своєю близькою людиною, то фізичний догляд за її щоденними потребами маєш здійснювати саме ти.
Частково це пов’язано з тим, що в Україні не вистачає молодшого медичного персоналу. Але також у такий спосіб деякі медпрацівники можуть уникати своїх прямих обов’язків.
При цьому респондентки зазначали, що якщо до них адекватно ставилися у лікарні, вони теж йшли назустріч. Адже розуміють проблему нестачі лікарів та великої завантаженості. І крім своєї близької людини вони могли доглядати також і сусідів по палаті, якщо ті не мали нікого поруч.
Безумовно, все це несе значне навантаження для близьких поранених: як фізичне, так і емоційне. І тому важливо, щоб система була спроможна надавати їм необхідну підтримку.
Ми прагнемо, щоб праця доглядальників врешті стала видимою для держави. Тому й розробили рекомендації для органів влади, які здійснюють контроль за ветеранською політикою та системою соцпослуг.
Лінк на дослідження – https://www.pryncyp.com/…/za-lashtunkamy-turboty…/…
